ЖАЛЮГІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до жалюгі́дний. Актору вдалося передати і його [Дорошенка] жалюгідність, приреченість (Мист., 1, 1959, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 507.