ЖАЛЮГІ́ДНО. Присл. до жалюгі́дний. Марися, попоївши, хоч і трохи оклигала, та все ж виглядала дуже жалюгідно (Вільде, Сестри.., 1958, 552).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 507.