ЖА́ЙВІР, вора, ч., рідко. Те саме, що жа́йворонок 1. Перший проліс розплющив око, Перший жайвір у вись злетів (Мал., За.. морем, 1950, 175); * У порівн.Чистий дівочий голос то підносився вгору і, як жайвір, тріпотів крилами у височині, то стрімголов падав униз (Донч., III, 1956, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 502.