ЖАДА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос. Хотітися, бажатися. Не все так сталось, як жадалось (Укр.. присл.., 1955, 272); Сумно мені було, і перемовити щире слово жадалося (Вовчок, І, 1955, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 501.

Жада́тися, дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. ІІ. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 470.