ЖАГЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Пройнятий жагою (у 3 знач.), пристрастю; пристрасний. — Твій голос, Ізольдо моя, рвачкий та жагливий (Л. Укр., І, 1951, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 500.