ЕШАФО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до ешафо́т. На ешафотний поміст кат тягнув столяра Македона (Шиян, Гроза.., 1956, 425).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 493.