ЕТЕРНІ́Т, у, ч. Покрівельні плитки, що виготовляються з суміші азбестового волокна, високоякісного цементу та води; штучний шифер. У ньому [селі] гарні білі будиночки, вкриті черепицею і етернітом, просторі, чисті дворики (Минко, Намасте.., 1957, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 490.