ЕСТРАГО́Н, у, ч. (Аrtemisia Dracunculus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини складноцвітих, що з давніх часів вирощується як лікарська і пряна рослина; вид полину. При організації в колгоспах вирощування овочів для переробки треба передбачити площі для вирощування пряних рослин — таких, як кріп, селера, хрін, естрагон, петрушка, пастернак та інші (Колг. Укр., 8, 1961, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 489.