ЕСКА́ДРА, и, ж. Велике з’єднання військових кораблів чи літаків військового повітряного флоту одного або різних класів. [Оксана:] Хто розгорне ескадру в морі так, щоб не загинути від власних мін або підводних човнів німецьких? (Корн., І, 1955, 32); На сімферопольському аеродромі другий день розвантажуються технічні частини повітряної ескадри (Кучер, Чорноморці, 1956, 427).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 487.