ЕРИТРОЦИ́ТИ, ів, мн. (одн. еритроци́т, а, ч.,) фізл. Червоні кров’яні тільця, які містять у собі гемоглобін і переносять кисень від легень до тканин тіла; червонокрівці. При цьому захворюванні [поліцетемії] в організмі прогресивно наростає кількість еритроцитів (червоних кров’яних тілець) (Наука.., 10, 1960, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 486.