ЕПІДЕ́МІЯ, ї, ж.

1. Масове поширення якої-небудь інфекційної хвороби. В середні віки від епідемій чуми і холери в Західній Європі та Азії вимирало населення цілих міст (Наука.., 5, 1959, 11).

2. перен. Надзвичайно швидке поширення чого-небудь. Під час криз вибухає суспільна епідемія, яка всім попереднім епохам здалася б безглуздям, — епідемія перепродукції (Комун. маніф., 1947, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 483.