ЕПІДЕМІ́ЧНИЙ, а, е. Який має характер епідемії (у 1 знач.). Організація боротьби з епідемічними захворюваннями; Епідемічний менінгіт; // Пов’язаний із боротьбою проти епідемії. Епідемічне щеплення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 483.