ЕПЕНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. Створений шляхом епентези. Приставне (епентетичне) Н у формах родового, знахідного відмінків.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 482.