ЕНТУЗІА́СТ, а, ч. Людина, пройнята ентузіазмом, яка діє з ентузіазмом. Ті ж, що.. спочатку закидали обуренням і насмішками твердження молодих ентузіастів — через кілька років самі гордо їх виголошували як свої власні, як аксіоми (Фр., XVI, 1955, 120); Батько Каргата.. був одним з тихих ентузіастів, які з головою поринають у.. справу (Шовк., Інженери, 1956, 283); // чого. Людина, яка віддає всі сили якій-небудь справі; палкий прихильник чого-небудь. В СРСР є дуже багато ентузіастів радіоелектронної науки і техніки (Наука.., 8, 1956, 20); Інженер Гайовий був ентузіастом механізації (Жур., Вечір.., 1958, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 481.