ЕНЕРГОБУДІВНИ́ЦТВО, а, с. Будівництво об’єктів, необхідних для виробництва, передачі, споживання енергії в різних її формах. Не забути радянським людям, як будівельники Луганської ДРЕС вперше у практиці енергобудівництва в СРСР і Європі за один рік змонтували чотири потужні турбогенератори і сім котлів (Рад. Укр., 10.VIII, 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 480.