ЕМІТЕ́НТ, а, ч., фін. Держава, банк, установа, що проводить емісію (див. емі́сія¹).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 477.