ЕМФІЗЕ́МА, и, ж., мед. Скупчення повітря в якому-небудь органі, тканині організму.

∆ Емфізе́ма леге́нь — захворювання, що характеризується розширенням легень, зниженням еластичності легеневої тканини та зменшенням дихальної поверхні легень. Емфізема легень частіше зустрічається у коней, робочих волів і мисливських собак. Виникає вона в результаті неправильної експлуатації робочих тварин (Профіл. захвор.., 1955, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 479.