ЕМБРІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. біол. Прикм. до ембріо́н 1. О. О. Ковалевський та І. І. Мечников висунули матеріалістичне положення про єдність розвитку тваринного світу на прикладі ембріональної схожості безхребетних і хребетних (Мед. ж., XXIV, 6, 1954, 94); Проф. Молігонов установив, що низький рівень живлення організму в ембріональний період викликає поступову затримку росту трубчастих кісток (Конярство, 1957. 68).

2. перен. Який становить початкову стадію, форму і т. ін. чого-небудь. Класик української музики М. В. Лисенко вбачав у вертепній драмі початкову, ембріональну форму української опери (Укр. клас. опера, 1957, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 476.