ЕЛЕКТРОФОРЕ́З, у, ч.

1. спец. Рух від дії зовнішнього електричного поля дисперсних твердих частинок, рідинних крапель або газових пухирців, завислих у рідинному або газоподібному середовищі. Грунтовка і фарбування металевих виробів методом електрофорезу набагато практичніші, ніж звичайні: фарба тримається значно довше, бо її шар рівномірний (Рад. Укр., 21.III 1974, 4).

2. мед. Метод введення лікарських речовин в організм, через неушкоджену шкіру за допомогою гальванічного струму. В інституті [ім. І. М. Сєченова в Ялті] розробляють нові методи фізіотерапії.. Широко користуються з електрофорезу — введення ліків у організм з допомогою гальванічного струму (Наука.., 1, 1973, 12),

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 681.