ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРА́ФІЯ, ї, ж., спец. Метод дослідження діяльності головного мозку, що грунтується на графічному запису електричних потенціалів мозку, які виникають в нервових клітинах у процесі їхньої життєдіяльності. Електроенцефалографія — фіксація біоелектричних імпульсів мозку, — ввійшовши півстоліття тому у.. медичну практику, донесла до дослідників електричний голос клітин (Наука.., 12, 1972, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 681.