ЕЛЕКТРОВИМІ́РЮВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для вимірювання електричних величин: сили струму, напруги, потужності, енергії, опору, ємності і т. ін. В шкільних фізичних лабораторіях найчастіше застосовуються електровимірювальні прилади двох систем: магнітоелектричної і електромагнітної (Курс фізики, III, 1956, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 468.