ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. і док.

1. фіз. Ставати наелектризованим. Провідник, вміщений в електричне поле, електризується (Курс фізики, III, 1956, 21).

2. тільки недок. Пас. до електризува́ти 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 467.