ЕКСКАВА́ТОРНИК, а, ч. Той, хто працює на екскаваторі, керує ним. Перші екскаваторники, що прибули на комсомольську будову, добиваються від своїх машин продуктивності у два рази вищої від запланованої (Рад. Укр., 31.I, 1961, 3); -Читали ми про тебе в газетах — молодець, Михайло, добрим екскаваторником став, по всій Україні слава йде (Зар., Світло, 1961, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 460.