ЕКОНОМА́ЙЗЕР, а, ч., техн.

1. Пристрій для нагрівання води або повітря за допомогою тепла топкових газів, спрацьованої пари. Співробітники науково-дослідного інституту санітарної техніки вдосконалили контактний економайзер блочного типу (Веч. Київ, 11.IV, 1968, 1).

2. Пристрій у карбюраторі двигунів внутрішнього згоряння для встановлення найекономнішого складу пальної суміші. Економайзер карбюратора служить для збагачення суміші [пального], щоб забезпечити одержання максимальної потужності двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 458.