ЕКЛО́ГА, и, ж. Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується в формі діалога між пастухом та пастушкою. Картина зміни жанрів у російській поезії вже на початку XIX ст. була досить строкатою.. Поступово відмирали такі жанри, як еклога, ідилія, ода, мадригал (Рад. літ-во, 5, 1964, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 458.