ЕКЗОГА́МІЯ, ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між. жінками й чоловіками однієї родової групи. В українських весільних обрядах і піснях легко можна виявити спогади про екзогамію (Від давнини… І, 1960, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 456.