ЕКЗЕМАТО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до екзе́ма; // Хворий на екзему, уражений екземою. Непошкоджена шкіра охороняє від інфекції, але попадання слини на пошкоджену або екзематозну шкіру небезпечне (Шк. гігієна, 1954, 317); Лікувати екзематозного хворого дуже важко (Лікар. рослини.., 1958, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 456.