Е́ВРИКА, виг. Уживається при вираженні радості, задоволення з приводу якого-небудь відкриття, виникнення вдалої думки і т. ін. [Микола:] Еврика! Любо! Знайшов формулу! .. Тепер я знаю, в чім річ! Дивись сюди! (Пише на дошці математичну формулу) (Мик., І, 1957, 470).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 453.