ЕВАКОПУ́НКТ, у, ч. Пункт, що становить собою об’єднання лікувальних та евакуаційно-транспортних установ, які створюються під час війни, стихійного лиха і т. ін. для лікування та евакуації поранених і хворих. В деяких випадках хворі направляються в лікарні спеціальними міськими центрами — евакопунктами (Заг. догляд за хворими, 1957, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 452.