ДІЯ́ЧКА, и, ж. Жін. до дія́ч. [Клавдія:] Яка б з мене була діячка, коли б я не вчилася в Лесі (Сміл., Черв. троянда, 1955, 41); Вона [М. Заньковецька] була не тільки чудовою актрисою, не тільки розумною вихователькою театральної молоді, але й громадською діячкою, яка послідовно боролася за реалізм і демократизм у театрі (Рильський, III, 1956, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 312.