ДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. діря́влять; недок., перех. Робити в чому-небудь дірки. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (Ле, Мої листи, 1945, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 308.