Про УКРЛІТ.ORG

діркуватий

ДІРКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірча́стий. Господар провів нас до своєї низької темної хати, яка стояла на величезному діркуватому камені (Мур., Бук. повість, 1959, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 307.

вгору