ДІМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дімо́к. Навкруги дімочки гарні, чистенькі, наче.. куплені в крамниці дитячих іграшок (Коцюб., III, 1956, 272); У Каленика Романовича фруктових дерев не було перед дімочком (Сенч., На Бат. горі, 1960, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 307.