Ді́лати, лаю, єш, гл.

1) Дѣйствовать.

2) = Ді́яти. Бог знає, що ділає. Ном. № 33.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 391.