ДІДИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до дід 2. — Так ваш кум перевізник? — згадав Марко сивоголового, високого дідиська (Стельмах, Правда.., 1961, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 299.