ДІАТО́НІКА, и, ж. Система музичних звуків, яка утворюється послідовністю основних семи ступенів ладу. Не менш характерна для мелодики опери [«Запорожець за Дунаєм»] діатоніка (Укр. клас. опера, 1957, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 296.