ДІАМЕТРА́ЛЬНО, присл., книжн. Зовсім, цілком. — Я не пам’ятаю, щоб ви хоч раз, Іване Семеновичу, послухали моєї ради, натомість завжди чинили діаметрально навпаки! (Ю. Янов., II, 1954, 115); Про Романика мали вони [сестри] дві діаметрально протилежні характеристики (Вільде, Сестри.., 1958, 462).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 295.