Дякі́вство, ва, с.

1) Должность дьячка.

2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 462.