ДУШИ́ЦЯ, і, ж., зневажл. Те саме, що душа́ 1, 2. Він зібрав всі сили, всю рішучість, на яку спроможна була його мізерна душиця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 448.