Духва́лий, а, е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 459.