ДУПЛИНЯ́НИЙ, а, е, діал. Дупластий. Скрипить дуплиняна деревина від вітру! (Мирний, III, 1954, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 437.