ДУ́ПЕЛЬ, я, ч. Невеликий болотяний птах з довгим прямим дзьобом, відносно короткими ногами та плямистим оперенням. Кіндрат до вечора від рання.. дупелів носатих Стріляє з паном (Рильський, II, 1956, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 436.