Про УКРЛІТ.ORG

дуліби

ДУЛІ́БИ, ів, мн. Стародавнє східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Західного Бугу і Прип’яті. В кінці VIIIна початку IX століття вона [Волинь] була заселена східнослов’янськими племенами: волинянами, дулібами і бужанами, які є предками сучасних українців (Наука.., 5, 1963, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 434.

дулі́би = дуле́би — стародавнє східнослов’янське плем’я, що меш­кало у верхів’ях річок Західний Буг і Прип’ять; з ім’ям дулібів пов’яза­не літописне оповідання про обрів (аварів V—VI ст.), які з них знуща­лися, запрягаючи до возів дулібських жінок; з часом обри пропали безслідно, а витривалі дуліби зали­шилися господарювати на своїй землі. Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 205.

вгору