ДУДЧА́СТИЙ, а, е. Те саме, що дудкува́тий. Велетенське листя і молоді товсті й соковиті дудчасті стебла [борщівника] дають до 1200 центнерів зеленої маси з гектара (Колг. Укр., 6, 1961, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 432.