ДУГА́СТИЙ, а, е. Який формою нагадує дугу (у 1 знач.). Узяв [Саливон] дугастий ніж, схожий на струг бондарський (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327); Обличчя його пашіло рум’янцем, над великими дугастими бровами виступали дрібні крапельки поту (М. Ол., Чуєш… 1959, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 431.