ДУБИ́ЩЕ, а, с. Збільш, до дуб 1. * У порівн. Дідуган став тут, мов дубище над кручею (Козл., Ю. Крук, 1957, 382).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 429.