ДУАЛІ́СТ, а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.). Павлов постійно картав анімістів і дуалістів, які вважали психічну діяльність проявом душі, тобто особливої надтілесної субстанції, яка височить над мозком (Наука.., 1, 1958, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 428.