ДРІБ’ЯЗКО́ВО. Присл. до дріб’язко́вий. Бальзак внутрішньо усміхався. Як дріб’язково уявляла Евеліна його минуле життя! (Рибак, Помилка.., 1956, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 417.