ДРЯПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, рідко. Підпушувати землю дряпаком. На тому тижні дряпакував, сіяв, а сьогодні вперше вийшов орати на зяб (Стельмах, На.. землі, 1949, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 427.