Дря́глий, а, е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у. См. Драглий.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 450.